Диктант №438 | "Цибуля"

| Оцінка:
| Слів: 239

Людство вирощує цибулю вже більше шести тисяч років. І весь цей час вона допомагає нам боротися з найрізноманітнішими болячками. «В обіймах цибулі минає будь-яка недуга», — говорили на Сході. Наші предки вірили, що ця рослина захищає не лише від недуг, а й від стріл і мечів...

Диктант №437 | "Хочу літати!"

| Оцінка:
| Слів: 238

Найкраще у світі — не спати, коли знаєш: усі навколо давно поснули. Спить мама — підклала теплу й рідну долоню під щоку. Спить і, напевне, бачить у сні, що вона — дівчинка, і травень, який зараз набирає сили за моїм вікном, торкає мамині босі ноги лоскотливими крильцями трав...

Диктант №436 | "Українська Сахара"

| Оцінка:
| Слів: 218
| Автор:

Відколи сонце пригріло, відколи повіяло весною, Оксана день крізь день тут, серед цих сипучих пісків. «Українська Сахара»! Двісті тисяч гектарів мертвих піщаних арен, що похмуро тягнуться по тих місцях, де колись, може, ще в доісторичні часи, проходило річище прадавнього Дніпра...

Диктант №435 | "У погребі"

| Оцінка:
| Слів: 250
| Автор:

Пустельнішає город —і все більше заповнюється погріб. В одному кутку лежать гарбузи, біля них — буряки, морква, і під самісіньку стелю сягає гора картоплі. Стоять діжки з квашеною капустою, з яблуками, з огірками, з помідорами. І над усіма запахами панує дух кропу, яким перекладені огірки, і трохи слабший...

Диктант №434 | "Спогад про дитинство"

| Оцінка:
| Слів: 234
| Автор:

Не все те забулось, що було змалку. Пригадую, як біля церкви, на яку богомільні баби обернули звичайну сільську хату, почепили на поперечці поміж двох стовпів тракторне колесо замість дзвона. Пригадую, як ще малими дітлахами по синьо-рипучих снігах ходили колядувати...

Диктант №433 | "Спасівка"

| Оцінка:
| Слів: 232

На правому березі ріки Самари, яких десять миль від Дніпра, лежало українське село Спасівка. Даремно шукав би хто його в теперішню пору. Воно пропало. Зруйноване, поросле травою, як багато-багато інших тогочасних українських помешкань. Спасівка не відрізнялася своєю долею від інших осель...

Диктант №432 | "Осінь"

| Оцінка:
| Слів: 247
| Автор:

Листя опадає з дерев, а вітер підхоплює його, котить веселі мідні монети по землі, заносить прямісінько в душу, навіває туди густих пахощів, перемішує їх з усіма своїми думками, з почуттями, засипає спогади, притрушує щось дороге й ніжне, що ніяк не хоче бути притрушене...

Диктант №431 | "Осінні гриби"

| Оцінка:
| Слів: 200
| Автор:

Із Вільшанок у Турицю урочисто прямувала процесія старих хмар. Прямувала впевнено, не зупиняючись, добре знайомим, щоправда, трошки побитим літніми громами небесним шляхом. З усього видно, день не обіцяв грибної погоди, хоча перед цим і пройшли рясні дощі та й ночі були задушливо паркими...

Диктант №430 | "«Оріон»повертається"

| Оцінка:
| Слів: 225
| Автор:

Зорі яскравішають, простір моря сповнився темрявою, і хоч, крім темряви, нема там нічого, дівчина мовби жде чогось, здається їй, що звідти, де звечора світилась місячна доріжка, щось може цієї ночі з'явитись. Зорі панують над світом, вітерець дмухнув у лице...

Диктант №429 | "Мовна культура"

| Оцінка:
| Слів: 202
| Автор: невідомий

Людина створила культуру, а культура — людину. Людина реалізується в культурі думки, культурі праці й культурі мови. Культура — це не тільки все те, що створене руками й розумом людини, а й вироблений віками спосіб суспільного поводження, що виражається в народних звичаях...

Завантажити більше