Диктант №458 "Рідна ріка" (167 сл.)

Короткий вміст:
Я дивлюся на сіро-синій Дніпро, слухаю плескіт хвиль. Ні­чого дорожчого у світі немає для мене. Я не хочу розлучатись і нізащо не розлучуся з моєю рікою. І якщо судилося мені зробити щось красиве й велике в житті, то тільки на її бере­гах, ласкавих і чистих...

Диктант №453 "Велика ріка мого народу" (167 сл.)

Короткий вміст:
Боже, як багато у світі краси! Яке небо! А Дніпро синій-синій, чистий. Брате мій Дніпре, батьку мій дорогий і пре­красний! Скільки радості, скільки глибоких найдорожчих по­чуттів принесли моєму серцю рідні твої води...

Диктант №397 "Батько" (199 сл.)

Короткий вміст:
Багато я бачив гарних людей, ну такого як батько, не бачив. Голова в нього була темноволоса, велика і великі розумні сірі очі, тільки в очах чомусь завжди було повно смутку: тяжкі кайдани неписьменності і несвободи. Весь в полоні у сумного, і весь в той же час із якоюсь внутрішньою високою культурою думок і почуттів...

Диктант №390 (179 сл.)

Короткий вміст:
Дійсно, лоза зразу кінчилась, і ми вийшли на чистий піщаний висип. Перед нами була тиха широка Десна. За річкою крутий берег, а далі, праворуч, другий висип і лози. За лозами темні ліси, а над рікою і над лісами вечірнє небо, якого я ніколи таким ще не бачив...

Диктант №389 "Мамина втіха" (176 сл.)

Короткий вміст:
Тиха, без єдиної хмаринки на чолі, майстериця квітів, чарівних вишивок і пісень. Всі співали. Багато думок промайнуло в матері. Усе життя ніби проплило перед очима. І материнське горе, і радощі, і турботи, і невпинна праця на велику родину...

Диктант №354 "Минає ніч. Світає..." (187 сл.)

Короткий вміст:
Минає ніч. Світає. І блідий місяць освітлює зовсім вже іншу картину в степу: іде Катерина і Голик Валерій. Видно, все в них переказано десятки разів і вже не під силу йти далі їм рядом. Навіть краса ночі приймає сумний відтінок і тільки поглиблює муки дівчини...

Диктант №353 "Уляна стояла сама в скромній хатині" (184 сл.)

Короткий вміст:
Уляна стояла сама в скромній хатині тітки Антоніни й скидала з себе звичайний свій солдатський одяг — скинула шапку-вушанку, сіру шинель, гімнастьорку, спідницю, поскидала важкі грубі чоботи, до яких насилу була звикла...

Диктант №350 "Косарі" (185 сл.)

Короткий вміст:
Віз наш увесь дерев’яний: дід і прадід були чумаками, а чумаки не любили заліза, бо воно, казали, притягає грім. До Десни верстов п’ять дуже складної дороги. Переїхати треба дві великі калюжі з гнилицями, що ніколи не висихали, два мости, понад річкою між осик і дубів, і вже аж там, над самою Десною, було моє царство...

Диктант №336 "Чари дитинства" (200 сл.)

Короткий вміст:
Я не приверженець ні старого села, ні старих людей, ні старовини в цілому. Я син свого часу і весь належу сучасникам своїм. Коли ж повертаюсь я часом до криниці, з якої пив колись воду, і до моєї білої привітної хатини і посилаю їм у далеке минуле своє благословення...

Диктант №335 "Хата" (200 сл.)

Короткий вміст:
Напишу я слово про хату за тисячу верст і за тисячу літ від далеченних сивих давен аж до великого мого часу всесвітньо атомної бомби. На Україні й поза Вкраїною сущу. Білу, з теплою солом’яною стріхою, що поросла зеленим оксамитовим мохом, архітектурну праматір пристанища людського...