Диктант №108

Весняне сонечко зазирає до кімнати. Галина Пет рівна сумно поглядає у вікно. Учні біжать до школи, а вона сьогодні лежить хвора. Серце не дає навіть поворухнутись.

Раптом хтось стукає в двері. Відчинила внучка Мар’янка. Зайшов Юрко. Він переборює своє збентеження і подає вчительці кілька синеньких пролісків. Потім розповідає про шкільні справи і біжить до школи.

В очах Галини Петрівни засвітилась радість.

За Миколою Петренком

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *