Диктант №284

Звук павутинки

Я колись і не знав, що в нашій хаті живуть Вишневі Пушинки.

Так, так, саме Вишневі.

Коли квітнуть сади, і тополі стоять у білому пусі, немов обліплені ватою, і кульбаби світять під хатою жовтими сонечками,— ось тоді Вишневі Пушинки живуть у саду, на волі. Вони сидять у чашечках квітів, білі-білі клубочки. а потім: одцвітають вишні, опадає пух із тополі, мати відчиняє вікно, і Пушинки із сумом перебираються в хату.

Бува, прокинешся вранці, а скрізь — на підвіконні, на лаві, на долівці — повно білого пуху. а на тій пороші — кволі й холодні Пушинки; вони ледь ворушаться, розповзаються хто куди.

До нової весни ховаються Пушинки у темних закутках.

Цілими днями вони сидять нишком. Сумують за сонцем, за фіалками, за вишневим цвітом. І тільки тоді, коли тихо, коли в хаті жевріє промінь, виходять на світло і починають свої забави.

Гляньте, які вони чемні й поважні. Гуртом, поволеньки виступають із темряви маленькі живі клубочки. Усе більше й більше їх прибуває на світлу галявину

(За В. Близнецем; 160 сл.).

Завдання

Випишіть слова з м’яким знаком. Поясніть орфограму.

Випишіть речення з уточнювальними членами. Поясніть пунктограму.

Виконайте синтаксичний розбір речення: І тільки тоді, коли тихо, коли в хаті жевріє промінь, виходять на світло і починають свої забави.

 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *