Нещасна, неправдива людина, що добровільно й легко зрікається рідної мови; щаслива, праведна людина, що в радості й горі будує слово своєї землі. Щасливий і непереможний народ, що породжує своїх захисників і оборонців.
Слово — не значок, не символ — це вогонь, а перефразовуючи вже відоме: сорочка духу народу. Вона, досконало-вишукана й коштовнопрекрасна, невтомно шита з покоління в покоління і турботливо передавана з роду в рід для найвищого, повного довершення, що йому не буде кінця. Вона вся з гомону полів, лісів і морів отчої землі, мережана сходом і заходом сонця, гаптована сяйвом місяця зірок і переткана калиною, барвінком і вишневим цвітом. Кожна її ниточка вимочена в Дунаї, у криницях і струмках людської звитяги. Вона з блиску козацької шаблі і невольницького човна. Вона, як напнуті паруси волі, зіткана з останнього поклику воїнів і борців за волю, честь і незалежність. Вона з першого радісного щебету немовлят і тяжких похоронних плачів, так часто палена спекою, бита градом і дощем, але завжди повна осіннього достигання. Вона з колискової молодої матері над первістком, уся вона з шелесту дерева життя, з тучі й грому, як з води і роси,— така українська мова.
Горіли хроніки, храми і святі книги, а слово вийшло нетлінним з вогню, як заповіт.
(Б. Харчук, 197 слів)
Юрій Кульчицький Мало хто в Україні знає про Юрія Кульчицького, хоча цей українець відкрив Європі запашний східний напій – каву.…
Історія пісні «Червона рута» За переказами, що досі існують у Карпатах, рута — жовта квітка, яка в ніч на Івана…
Радіодиктанту національної єдності — 15 років Коли й де виник диктант як спосіб перевірки грамотності, навряд чи скажені напевне, але…
Молодий Франко Змалку Іван був допитливим хлопчиком, мав добру пам'ять. За два роки початкової школи він навчився читати й писати…
Хотинська фортеця Це місце було настільки бажаним, що претендентів на володіння Хотинською фортецею ніколи не бракувало. Той, хто володів містом,…
Старий Чернігів Відвідавши три десятки країн, я зовсім мало знав про Україну, тож почав більше досліджувати рідні терени. Чому б…