Диктант №363

Дерево на тротуарі

Дерево вже зовсім не пам’ятало, звідки й коли воно тут узялося. Воно зелено самотіло серед кам’яного громаддя будинків, снування машин, тролейбусів, трамваїв. Серед шуму, гамору, товкотнечі й задухи людського натовпу, що накопчувався й відкочувався.



Удень не переставало дивуватися: і куди це так поспішають, чому так галасують? Воно навіть запитувало про те людей.

Стоячи на цьому старому тротуарі вже стільки років, услухаючись у людські голоси, воно давно вивчило людську мову й могло б із ким завгодно порозумітися. Але його не хотіли чути. Всі щось одне одному гукали, кудись бігли, і нікому не було ніякого клопоту до старого дерева і його слів, які воно вишелестувало з себе голосом сухого запиленого листя. Здавалося, дерева ніхто не помічає.

Стомлене листя вмовкало й німувало до самого вечора. Стемніле місто зацвітало ліхтарями, вітринами і вікнами будинків. Далеке небо всипалося маленькими зорям, а між них плавав ясний місяць.

Дерево найбільше любило цю завечірню пору. Його душа молоділа й ставала зовсім не дерев’яною. Чутливо, як музику, слухала вона самотні кроки на хіднику, всміхалася назустріч прохолодному вітрові й стискалося в тривозі, коли чула з ближніх вікон дитячий плач.

Гасли одне по одному вікна, примружувалися зорі, заходив за темну хмару місяць, усе навколо запливало в солодкий сон.

(М. Слабошпицький, 190 слів)

Завдання

  1. Напиши словниковий диктант. Визнач орфограми, назви правила щодо їх написання. Кам’яний, громаддя, ніякого, вишелестувати, ніхто, назустріч (вітрові), тривога, англомовний, безсуфіксний, кременчуцький, один в один, по-ранковому, так-сяк, мавпячий, Чикаго, змережаний, з-поміж, ні в кого, пів-Азії, півкілометра, розорений, воєводство, альпіністський, нестерпний, іди-бо, хтозна-навіщо, по-українському, загальнолюдський, в цілому, вряди-годи.
  2. Напиши диктант. Перевір його, користуючись даним текстом. Постав оцінку з урахуванням орфографічних та пунктуаційних помилок.

Рекомендуємо ознайомитися: