Диктанти українською

Ідемо до Шевченка

Поет гаряче любив свою Кирилівку, її природу, невеликий батьківський садок. Злиденне життя кирилівських селян спонукало їх до бунтів та непокори поміщикам. Приїзди в село Тараса зміцнювали ці настрої.

На початку ХХ століття передові селяни по-новому бачили шляхи свого визволення. Кирилівський селянин Іван Могильний разом з іншими агітаторами — онуками Тараса по братах Микиті й Йосипу — Митрофаном Шевченком, Тимофієм Шевченком, Варфоломієм Ковтуном таємно читали у місцевій школі революційну літературу.

П’ять онуків Тараса Шевченка брали участь у подіях першої буржуазно-демократичної революції в Росії, деякі з них загинули на її барикадах. Роки не віддаляють народ від Кобзаря. Тарасові твори читали в хатах при світлі тьмяного каганця, їх вчили напам’ять, читали на зібраннях. У 1914 р. земляки і родичі поета, порушивши заборону, зібралися на 100-річчя від дня народження Тараса Шевченка. На садибі брата Йосипа посадили на пам’ять дубок, а на місці хати батьків поклали жорновий камінь з написом.

Такими були перші «пам’ятники» Кобзареві на його рідній землі!

Рішенням ЮНЕСКО 175-річчя великого поета-революціонера у 1989 р. відзначав увесь світ. Тарас Шевченко утвердив своїм стражданням і боротьбою одну з найбільших слов’янських культур, одну з найрозвиненіших на сьогодні мов світу.

(За В. Бойченком, 182 слова)