Диктанти українською

Місячна ніч

Вже прокидалось і заворушилося все живе після спочинку в тиху нічну добу. Здорова блискуча зоря підбилася вгору. А під нею все ширшала та більшала ясна пляма. Небо на сході помаленьку яснішало. На небі вже ясно визначались веселкові смуги: внизупонад чорними борамилежала ясна червона смужка, за нею жовтогарячий та жовтий колір переходив у зеленуватий, а далі в блакитний та фіолетовий. А поверх цієї квітчастої смуги ще чорніло небо, обсипане подекуди зірками. Але незабаром ця блискуча пляма обхопила половину обрію за Дніпром. І вода в Дніпрі залисніла. Од берега до самого човна простелилась веселкова намітка, неначе з неба на воду впала частка неба і вкрила її. Човен все линув по золотистій стежці вперед, уже підлитий збоку широкою фіолетовою смугою на дрібних брижах та хвильках. Уже почало світати. Десь від берега схопився легенький вітерець і ніби дмухнув подихом на Дніпро. Береги й верби ніби прокидались і дихнули на воду. По воді пішли брижі та дрібні хвильки, заколивались ледве примітно й захитались, неначе топлене фіолетове та золотисте скло. Позад човна ще чорніла вода, чорніло на півночі небо. Поперед човна ясніла місячна ніч у всій своїй красі, а збоку займався червневий ранок. І небо, і земля, і Дніпро здавались велетенською картиною, де на темному полі була намальована ясна пишна місячна ніч і,поруч з нею,ранній ранок із зорею та делікатними вранішніми сутінками на небі й на землі. Це були ті картини природи, котрим давні народи становили жертовники й палили фіміам.

(За Іваном Нечуєм-Левицьким) 239 слів