Диктант №239 (48 слів)
Свого приятеля Олежка я називаю маленьким другом. А він мене – великим другом. Зустрічаємося ми лише влітку, коли приїздимо в село. Олежка любить ходити зі мною до озера. Ми сидимо в траві й мовчки дивимося на сріблястих зайчиків. Вони весело стрибають по воді. У тиху погоду стежимо за хмарами.
Джуринський водоспад Джуринський водоспад – одне з неповторно красивих місць України. Це найбільший рівнинний водоспад Європи, який має шістнадцять метрів…
Україна на межі тисячоліть За легендою, апостол Андрій Первозваний на одному з пагорбів, де нині стоїть Андріївська церква, напророчив: «На…
Марко Вовчок Маючи намір вивчити українську мову, російський класик Іван Тургенєв звернувся до Тараса Шевченка, щоб той порекомендував, прозу якого…
Українському радіо — 90 років! Історія Українського радіо — це дивовижна епоха: сотні журналістів-корифеїв, тисячі радіопрограм, мільйони листів і телеграм…
Піонер на ниві електроніки Утілення ідеї дальнобачення — спільне колективне дітище багатьох учених і радіоентузіастів різних країн. Та вперше у…
Юрій Кульчицький Мало хто в Україні знає про Юрія Кульчицького, хоча цей українець відкрив Європі запашний східний напій – каву.…