Короткий вміст:
Здалеку гора Княжа— як бурий ведмідь превеликий, що розлігся на березі ріки. Пливучи в човні по ріці, поволеньки наближаєшся до цього сонного горбатого ведмедя, котрий передні волохаті лапи витягнув низькими кручами ген-ген уперед, поклавши на них довгу морду...
Автор диктанту: Гуцало Є.
Збірник диктантів за Гуцалом Є. Євге́н Пили́пович Гу́цало — український письменник, журналіст, поет і кіносценарист. Працював у редакціях газет на Вінниччині, Львівщині, Чернігівщині, в «Літературній Україні», редактором у видавництві «Радянський письменник».
Диктант №416 "Килина" (248 сл.)
Короткий вміст:
Любила вона кожну рослину всім своїм єством, і, здається, кожна рослина відповідала їй такою ж любов'ю. На кожному клаптику землі у неї щось родило, кожен клаптик землі цвів і плодоносив. Були в неї буряки кормові, які вона згодовувала свині, були буряки червоні...
Любила вона кожну рослину всім своїм єством, і, здається, кожна рослина відповідала їй такою ж любов'ю. На кожному клаптику землі у неї щось родило, кожен клаптик землі цвів і плодоносив. Були в неї буряки кормові, які вона згодовувала свині, були буряки червоні...
Диктант №412 "Жнива" (242 сл.)
Короткий вміст:
Добре живеться в селі в серпні та у вересні. Поля на горбах уже посвітлішали, в'ється над ними стомлений серпанок; коли по обличчю, по вустах та по очах прокочується хвиля розімлілого, лінькуватого вітру, то раптом вловлюєш запах зерна, вогкувато-теплого, підсмажуваного гарячим повітрям...
Добре живеться в селі в серпні та у вересні. Поля на горбах уже посвітлішали, в'ється над ними стомлений серпанок; коли по обличчю, по вустах та по очах прокочується хвиля розімлілого, лінькуватого вітру, то раптом вловлюєш запах зерна, вогкувато-теплого, підсмажуваного гарячим повітрям...
Диктант №410 "Дід і Баба" (231 сл.)
Короткий вміст:
Бабу звали Килина. Була вона невеличка, висохла й тонка, наче горстка конопель, витіпана на терниці. На темному її обличчі життя зоставило зморшкувате своє письмо, в очах випалило живий дух, і вони були схожі на дві бездонні криниці...
Бабу звали Килина. Була вона невеличка, висохла й тонка, наче горстка конопель, витіпана на терниці. На темному її обличчі життя зоставило зморшкувате своє письмо, в очах випалило живий дух, і вони були схожі на дві бездонні криниці...
Диктант №407 "Город біля хати" (244 сл.)
Короткий вміст:
Цвітуть соняшники. Озвучені бджолами, вони чомусь схожі для мене на круглі кобзи, які земля підняла зі свого лона на високих живих стеблах. Живе тіло кобз, пахуче, припорошене жовтим пилом, проросле пелюстками, світиться й золотіє, щось промовляє своєю широкою...
Цвітуть соняшники. Озвучені бджолами, вони чомусь схожі для мене на круглі кобзи, які земля підняла зі свого лона на високих живих стеблах. Живе тіло кобз, пахуче, припорошене жовтим пилом, проросле пелюстками, світиться й золотіє, щось промовляє своєю широкою...
Диктант №406 "Город" (230 сл.)
Короткий вміст:
Все потроху дозріває. Спочатку доводиться скуштувати ранньої редьки, потім — цибулі з олією. Там, дивись, поміж гудинням закрались перші пуп'янки, а вже через кілька днів замість пуп'янків знаходиш між листям огірки, пухирчасті, із закляклим сивим туманцем на боках...
Все потроху дозріває. Спочатку доводиться скуштувати ранньої редьки, потім — цибулі з олією. Там, дивись, поміж гудинням закрались перші пуп'янки, а вже через кілька днів замість пуп'янків знаходиш між листям огірки, пухирчасті, із закляклим сивим туманцем на боках...
Диктант №404 "Бабин город" (190 сл.)
Короткий вміст:
На кожному крилі городу росли кущі барвінку. Здавалось, що він і зимою зеленіє, бо коли танули сніги, то на світ пробивалось його цупке, зелене листя, не змучене холодом, не скалічене морозом. А коли повітря ставало по-материнськи м'яким та лагідним, то барвінок зацвітав...
На кожному крилі городу росли кущі барвінку. Здавалось, що він і зимою зеленіє, бо коли танули сніги, то на світ пробивалось його цупке, зелене листя, не змучене холодом, не скалічене морозом. А коли повітря ставало по-материнськи м'яким та лагідним, то барвінок зацвітав...
Диктант №394 "Молода весна" (172 сл.)
Короткий вміст:
Блакитними очима дивиться мені в очі весна. Вона ще молода, усміхається святково й чисто, в її ледь чутному диханні — збудлива таємниця свіжості, краси природи, що завжди відроджується й відроджується...
Блакитними очима дивиться мені в очі весна. Вона ще молода, усміхається святково й чисто, в її ледь чутному диханні — збудлива таємниця свіжості, краси природи, що завжди відроджується й відроджується...
Диктант №366 "Мороз сідав" (189 сл.)
Короткий вміст:
Мати зайшла знадвору в хату і, поклавши оберемок дров біля печі, сказала: «А мороз уже сідав». Василько вдягнувся, взув теплі валянки й гайда за поріг: цікаво, як сідає мороз. Дим із комина сусідньої хати вчора ввечері вився догори сивим тоненьким ручаєм, а сьогодні опустився донизу й слався...
Мати зайшла знадвору в хату і, поклавши оберемок дров біля печі, сказала: «А мороз уже сідав». Василько вдягнувся, взув теплі валянки й гайда за поріг: цікаво, як сідає мороз. Дим із комина сусідньої хати вчора ввечері вився догори сивим тоненьким ручаєм, а сьогодні опустився донизу й слався...
Диктант №351 "Несподівана нічна радість" (180 сл.)
Короткий вміст:
У сон задувало свіжим краплистим вітром, чи, може, світлом блискавки різнуло по заплющених очах, і від того прокинутись — і більше не спати. Дощі іноді шумлять важко, натужно, потоки води крутяться шалено...
У сон задувало свіжим краплистим вітром, чи, може, світлом блискавки різнуло по заплющених очах, і від того прокинутись — і більше не спати. Дощі іноді шумлять важко, натужно, потоки води крутяться шалено...