Диктант №40 "Зоряна заметіль" (174 сл.)

Короткий вміст:
Щось відбувалося в нескінченності неба. Спочатку воно де-не-де стало плямистим, потім потемніло, обважніло, його свинцевий відтінок набув бузково-синього кольору, а ще згодом на нього ніби чорну завісу накинули...

Диктант №39 "Біле свято навкруги" (178 сл.)

Короткий вміст:
Кожного року зустрічаємося із груднем, а він дуже часто не схожий на інші зимові місяці. То суворими морозами лякає і довгу-предовгу ніч так настудить, що ранком повітря обпікає обличчя і руки...

Диктант №38 "Символ вірності" (170 сл.)

Короткий вміст:
У нас, в Україні, їх називають по-різному, а саме: білими птахами з чорною ознакою, буслами, чорногузами, чугайстрами, бузьками, але найчастіше – лелеками. З давніх-давен шановані вони за подружню вірність і довірливість до людини...

Диктант №37 "Під осінніми зорями" (173 сл.)

Короткий вміст:
Під осінніми високими зорями затихають оселі, і тепер стає чутнішою мова роси, напівроздягнених дерев і вчорашніх задуманих соняшників, що вже не тягнуться ні до сонця, ні до зірок...

Диктант №36 "Літнього дня" (163 сл.)

Короткий вміст:
Який чарівний, який розкішний літній день в Україні! Які           млосно-гарячі ті години, коли полудень сяє серед тиші та спеки і блакитний безмежний океан, жагучим куполом схилившись над землею, здається, заснув, увесь потонувши в ніжності...

Диктант №35 "Жовтокоса осінь на баскім коні…" (172 сл.)

Короткий вміст:
Але ще два тижні тому в кронах деяких дерев зажевріли крихітні жовті, а подекуди й жовтогарячі вуглинки. Вітер роздмухував цей перший вогонь – і він перекинувся далі, освітлюючи все довкола. Від маленьких іскорок загорілося велетенське багаття – то прийшла тепло-руда осінь...

Диктант №34 "Серед трав" (170 сл.)

Короткий вміст:
Трава, яка здавалася йому раніше похмуро-сивою, гнівною під нальотами вітру, стальною, як щось неживе, тепер розступилася перед ним прозоро-зеленою морською хвилею, розкриваючи те, що раніше приховувала...

Диктант №33 "На берегах Дунаю" (170 сл.)

Короткий вміст:
Широкий Дунай – повноводний, могутній, поважний…Про тихий плин його то чистої, то каламутної води давно забуті поети складали пісні, які лунають через цілі століття. Споконвіків не випити його повені, зроду-віку не вичерпати його глибин...

Диктант №32 "Квітка вірності – незабудка" (170 сл.)

Короткий вміст:
Окраса весняної флори – незабудка, або люби-мене. Ця квітка         ніжно-блакитна, мов бірюза, а серединка в неї яскраво-жовта, наче золота. Букет незабудок напрочуд гарний, а якщо розв’язати його та розкласти в глибокій тарілці з водою, то чарівність квітів значно зросте...

Диктант №31 "Симфонія весни" (168 сл.)

Короткий вміст:
Сади захлинаються біло-рожевим цвітом. Здається, навкруги немає нічого, крім цього неймовірного шумовиння по-весняному щасливих дерев: черешень і вишень, абрикосів і слив, яблунь і груш. А над усім цим, немов наречена в білому серпанку...