Короткий вміст:
Уночі мені снилися хмари, важкі хмари з червоним відблиском. Вони текли швидко, навально, нагадуючи людський, гнаний уперед натовп, який підштовхують незримий страх і якісь не з’ясовані ніким бажання...
Тег: Літературні скарби
Збірник диктантів про літературні скарби України
Диктант №56 "Тополина загадка" (164 сл.)
Короткий вміст:
Дійсно, дуже дивні ці дерева. На двох тополях, старих, безлистих цієї пори, зверху донизу хмарою сидять коричнево-сірі горобці. Саме на них таку силу-силенну цих пташок я помічаю не вперше. Поруч ростуть різні дерева: клени, і липи, і берези, й навіть молоді тополі...
Дійсно, дуже дивні ці дерева. На двох тополях, старих, безлистих цієї пори, зверху донизу хмарою сидять коричнево-сірі горобці. Саме на них таку силу-силенну цих пташок я помічаю не вперше. Поруч ростуть різні дерева: клени, і липи, і берези, й навіть молоді тополі...
Диктант №55 "Передчуття" (165 сл.)
Короткий вміст:
Біля гирла безіменної степової річки сиділи сторожові козаки. Вони набрали сухого бур’яну, розвели вогнище та варили куліш. Перший, сильно засмаглий козак звільна помішував у казані, другий лежав на живот...
Біля гирла безіменної степової річки сиділи сторожові козаки. Вони набрали сухого бур’яну, розвели вогнище та варили куліш. Перший, сильно засмаглий козак звільна помішував у казані, другий лежав на живот...
Диктант №54 "Лебеді летять" (176 сл.)
Короткий вміст:
Прямо над нашою хатою пролітають лебеді. Вони летять нижче розпатланих хмар і струшують на землю бентежні звуки далеких дзвонів. Дід говорить, що так співають лебедині крила...
Прямо над нашою хатою пролітають лебеді. Вони летять нижче розпатланих хмар і струшують на землю бентежні звуки далеких дзвонів. Дід говорить, що так співають лебедині крила...
Диктант №53 "З думкою про Київ" (164 сл.)
Короткий вміст:
Київ! Як часто думали про тебе воїни! Як часто і з якою любов’ю думали вони про рідний стольний град у походах, у чужих землях! На брані, коли доводилося стояти віч-на-віч із ворогом, у кривавих січах, коли над головами витала смерть...
Київ! Як часто думали про тебе воїни! Як часто і з якою любов’ю думали вони про рідний стольний град у походах, у чужих землях! На брані, коли доводилося стояти віч-на-віч із ворогом, у кривавих січах, коли над головами витала смерть...
Диктант №52 "Вітер" (161 сл.)
Короткий вміст:
Оповита нічним мороком земля не спала. Уже третю добу над її білими, як саван, просторами гасав ураганний вітер, засипаючи снігом усе на своєму шляху. І знесилена боротьбою земля, здається, принишкла, здригаючись під сильними...
Оповита нічним мороком земля не спала. Уже третю добу над її білими, як саван, просторами гасав ураганний вітер, засипаючи снігом усе на своєму шляху. І знесилена боротьбою земля, здається, принишкла, здригаючись під сильними...
Диктант №51 "У поході" (163 сл.)
Короткий вміст:
Почувся глухий шум. Він пролунав рано на світанні в полі, десь між рядами високих могил, на ще не витоптаному копитами гостинці. Пройшло ще небагато часу, сонце визирнуло із-за обрію – і тоді стало видніше численні загони, що просувалися один за одним...
Почувся глухий шум. Він пролунав рано на світанні в полі, десь між рядами високих могил, на ще не витоптаному копитами гостинці. Пройшло ще небагато часу, сонце визирнуло із-за обрію – і тоді стало видніше численні загони, що просувалися один за одним...
Диктант №50 "Семигори" (160 сл.)
Короткий вміст:
Недалеко від Богуслава, коло Росі, у довгому покрученому яру розкинулося село Семигори. Яр в’ється гадюкою між крутими горами, між зеленими терасами. Од яру на всі боки розбіглися, начебто гілки дерева, глибокі рукави, поховалися десь далеко в густих-прегустих лісах...
Недалеко від Богуслава, коло Росі, у довгому покрученому яру розкинулося село Семигори. Яр в’ється гадюкою між крутими горами, між зеленими терасами. Од яру на всі боки розбіглися, начебто гілки дерева, глибокі рукави, поховалися десь далеко в густих-прегустих лісах...
Диктант №49 "Наш спільний дім" (161 сл.)
Короткий вміст:
Навколо вирувало жовтогаряче, темно-червоне, ніжно-блакитне, золотаво-коричневе, світло-рожеве море квітів. Здавалося, їм немає кінця-краю. Хотілося розглянути кожну квітку, але з часом ставало зрозуміло: це просто неможливо...
Навколо вирувало жовтогаряче, темно-червоне, ніжно-блакитне, золотаво-коричневе, світло-рожеве море квітів. Здавалося, їм немає кінця-краю. Хотілося розглянути кожну квітку, але з часом ставало зрозуміло: це просто неможливо...
Диктант №48 "Життя квітів" (164 сл.)
Короткий вміст:
Життя квітів починається з пролісків. Пролісок – квітка ніжна, але смілива та нетерпляча. Ще не зійде сніг, а вже крізь весняну ніздрювату сніго-льодову скоринку, прогріваючи собі тісненьку і скромну прогалинку, пнеться цупкий паросток...
Життя квітів починається з пролісків. Пролісок – квітка ніжна, але смілива та нетерпляча. Ще не зійде сніг, а вже крізь весняну ніздрювату сніго-льодову скоринку, прогріваючи собі тісненьку і скромну прогалинку, пнеться цупкий паросток...