Короткий вміст:
Листя опадає з дерев, а вітер підхоплює його, котить веселі мідні монети по землі, заносить прямісінько в душу, навіває туди густих пахощів, перемішує їх з усіма своїми думками, з почуттями, засипає спогади, притрушує щось дороге й ніжне, що ніяк не хоче бути притрушене...
Тег: Осінь
Збірник диктнатів про осінь
Диктант №431 "Осінні гриби" (200 сл.)
Короткий вміст:
Із Вільшанок у Турицю урочисто прямувала процесія старих хмар. Прямувала впевнено, не зупиняючись, добре знайомим, щоправда, трошки побитим літніми громами небесним шляхом. З усього видно, день не обіцяв грибної погоди, хоча перед цим і пройшли рясні дощі та й ночі були задушливо паркими...
Із Вільшанок у Турицю урочисто прямувала процесія старих хмар. Прямувала впевнено, не зупиняючись, добре знайомим, щоправда, трошки побитим літніми громами небесним шляхом. З усього видно, день не обіцяв грибної погоди, хоча перед цим і пройшли рясні дощі та й ночі були задушливо паркими...
Диктант №401 "Світло в імлі" (197 сл.)
Короткий вміст:
Глибока осінь зависла над невеликим містом Охтиркою. Січе дрібна мжичка, мрячно й холодно. Поза центральною вулицею, де світять чотири газові ліхтарі на все місто, скоро зайде ранній осінній вечір, лягає непроглядна тьма, яку не можуть здолати кволі вогники гасівок...
Глибока осінь зависла над невеликим містом Охтиркою. Січе дрібна мжичка, мрячно й холодно. Поза центральною вулицею, де світять чотири газові ліхтарі на все місто, скоро зайде ранній осінній вечір, лягає непроглядна тьма, яку не можуть здолати кволі вогники гасівок...
Диктант №370 "Вогнища червоних горобин" (187 сл.)
Короткий вміст:
Осінь обпалила лісисті схили. На фоні вічнозеленого оксамиту — жовто-багряний гай. Яскраво горять факели осик і кетяги калини. Щедра на врожай і горобина. Наші бережанські ліси чудові в будь-яку пору року. Та нині про них краще не скажеш, точніше не добереш слів, ніж слова великого поета — «очей зачарування»...
Осінь обпалила лісисті схили. На фоні вічнозеленого оксамиту — жовто-багряний гай. Яскраво горять факели осик і кетяги калини. Щедра на врожай і горобина. Наші бережанські ліси чудові в будь-яку пору року. Та нині про них краще не скажеш, точніше не добереш слів, ніж слова великого поета — «очей зачарування»...
Диктант №369 "Яготинський парк" (197 сл.)
Короткий вміст:
Глуха доріжка між заростями глоду й ліщини, як мовиться, вовча стежка, вивела до широчезного озера, і Тарас попростував берегом до парку, де вони кілька місяців тому йшли з Капністом по алеї і вперше зустріли княжну Варвару...
Глуха доріжка між заростями глоду й ліщини, як мовиться, вовча стежка, вивела до широчезного озера, і Тарас попростував берегом до парку, де вони кілька місяців тому йшли з Капністом по алеї і вперше зустріли княжну Варвару...
Диктант №368 "Барви осіннього саду" (183 сл.)
Короткий вміст:
У тумані за вікном уже чувся глибокий осінній подих, наповнений прив’ялим запахом розмоклого листя, гіркуватого прядива давно відцвілих квітів, вогкуватого духу айстр — блимотливих вогників уздовж доріжок. Доріжки посипано піском, але вже давно не чищено...
У тумані за вікном уже чувся глибокий осінній подих, наповнений прив’ялим запахом розмоклого листя, гіркуватого прядива давно відцвілих квітів, вогкуватого духу айстр — блимотливих вогників уздовж доріжок. Доріжки посипано піском, але вже давно не чищено...
Диктант №339 "Невловима грань" (200 сл.)
Короткий вміст:
Ясного дня середини вересня, коли ще зелено кипить дозріле літо, але в повітрі вже продзвеніла невидима срібна струна і той звук упав смутком у серце, на далекій київській околиці, на свіжоасфальтованій...
Ясного дня середини вересня, коли ще зелено кипить дозріле літо, але в повітрі вже продзвеніла невидима срібна струна і той звук упав смутком у серце, на далекій київській околиці, на свіжоасфальтованій...
Диктант №277 "Пора туманів" (158 сл.)
Короткий вміст:
Шурхотить опале листя. І не віриться, що воно те саме, яке радувало кожного з нас своєю ніжною мовою-шепотом, зеленими барвами. Вранці і як тільки зайде сонце — прохолода і тумани спадають на жовтобагряний килим, яким кудись пішло від нас літо...
Шурхотить опале листя. І не віриться, що воно те саме, яке радувало кожного з нас своєю ніжною мовою-шепотом, зеленими барвами. Вранці і як тільки зайде сонце — прохолода і тумани спадають на жовтобагряний килим, яким кудись пішло від нас літо...
Диктант №259 "Осінь" (108 сл.)
Короткий вміст:
Прийшла осінь. Стоять теплі, золоті дні. Повітря стало чистим, прозорим. Відкрилися степові простори, далекі скіфські кургани в примарнім сіянні ласкавого сонця здаються попелясто-сірими...
Прийшла осінь. Стоять теплі, золоті дні. Повітря стало чистим, прозорим. Відкрилися степові простори, далекі скіфські кургани в примарнім сіянні ласкавого сонця здаються попелясто-сірими...
Диктант №207 (28 сл.)
Короткий вміст:
Листопад – останній місяць осені. Дерева вже скинули своє золоте вбрання. Вранці дме холодний вітер. У небі пливуть сірі хмари...
Листопад – останній місяць осені. Дерева вже скинули своє золоте вбрання. Вранці дме холодний вітер. У небі пливуть сірі хмари...