Весняне сонечко зазирає до кімнати. Галина Пет рівна сумно поглядає у вікно. Учні біжать до школи, а вона сьогодні лежить хвора. Серце не дає навіть поворухнутись.
Раптом хтось стукає в двері. Відчинила внучка Мар’янка. Зайшов Юрко. Він переборює своє збентеження і подає вчительці кілька синеньких пролісків. Потім розповідає про шкільні справи і біжить до школи.
В очах Галини Петрівни засвітилась радість.
За Миколою Петренком