Надворі буяє весна! Куди не глянеш – усе зацвіло пишним цвітом. Сонце ясне, тепле, приязне. Поле, наче безкрає море, розіслало зелений килим, аж сміється до неба. А небо розіп’ялося синім шатром над землею. З нього ллється блискучий світ сонця.
Легенький вітерець подихає з теплого краю. Перебігає з ниви на ниву, живить, освіжає кожну билинку. Згори лине жайворонкова пісня.
За Панасом Мирним