Ластівки і осінь
Побачили ластівки, як лугами і берегами підкрадається осінь. Почали її благати:
– Зачекай, осене, ще хоч кілька днів, поки в наших діток крильця окріпнуть.
– Не можу довго чекати, настає мій час. Он уже на долинах туман стелиться.
Сидить осінь у садку. Як зітхне, так яблука і почервоніють. А ластівки довго та тривожно про щось радились.
– Прощавай, красуне! Спасибі, що дала час зібратися в дорогу.
Полетіли ластівки далеко за море до молодшої сестри осені – літа.