Володимир Великий
Князь Володимир – син великого воїна Святослава, який завоював пів-Європи і, потрапивши в печенізьку засідку, склав голову на дніпрових порогах.
Сім довгих, сповнених складнощів років Володимир витратив, щоб утвердитися в Києві. Він доклав якнайсерйозніших зусиль до зміцнення та об’єднання держави. А ще, зневірившись у язичництві, запровадив на Русі християнство.
За часів правління Володимира Київ було прикрашено монументальними спорудами. Як засвідчив німецький хроніст, за тих часів у столиці було чотириста церков. Є підстави вважати, що за Володимира в Києві було збудовано прекрасний пишний палац і ряд не згаданих у літописах споруд. Перед Десятинною церквою стояла бронзова четвірка коней, а також статуї привезених із Корсуня античних богів.
Протягом багатьох років князювання Володимир будував нову фортецю. Захисний пояс складався з високих земляних валів, насипаних на дерев’яних конструкціях. У валах прорізали кілька воріт, головними з них були Софійські ворота, увінчані кам’яною вежею. Місто, розташоване на дніпрових кручах, було по-справжньому величним.
Ось таким успадкував Київ син Володимира Ярослав Мудрий.
За В. Денисенком (158 слів)