Струмок
Струмочок хотів подалі втекти від снігу і побіг швидко-швидко. А тому що він не знав ще дороги, бо це ж був перший весняний струмок, він і плутав то справа, то зліва.
Сонце припікало, і струмочок бавився і сміявся, пробиваючи собі дорогу. По дорозі праворуч з-під кори осики вилізла мушка. Вона, розправивши крильця, кілька разів змахнула ними і спитала: «Так це справді починається весна?»
А струмок біг далі по лісі і будив усіх і праворуч, і ліворуч. Витикалися із землі трави, проліски, прокидалася комашня, потягалися дерева вітами, занімілими за зиму.
Першою серед дерев прокинулася молоденька верба над рікою. Вона була тоненька-тоненька. Їй легко було і потягтися до сонця, і нахилитися до води. Вона потягнулася до сонця, щоб погрітися після зими.
Велика кількість повторів
Дякуємо за активність. Що ви маєте на увазі?
Вона була тоненька-тоненька. їй легко було Треба почати нове речення з великої букви
Так, дякуємо 😉
Справа, а не Зправа
Дійсно. Дякуємо за активність, вже виправили.
СПРАВА, присл. З правого боку; протилежне зліва. В вузьких вуличках, як в коридорі, було безлюдно і сумно. Справа і зліва безконечно тяглися спресовані маси дерева, цегли (Коцюб., II, 1955, 403); Снаряди вже рвались зліва, справа, спереду, ззаду (Гончар, III, 1959, 360).