Диктант №283

Пригоди малих козаків

Уже сонце йшло до заходу, як старшина братства почала сходитися на раду. Кімната, де відбувалися сходини, була простора, ясна, пишно прибрана. До Львова часто приїжджали гості з далеких сторін, братство їх приймало, то й уладило свою домівку так, щоб кожний почувався добре й добру славу розносив про братство по світу. Вікна і двері мали довкола різьби з каміння: різьбяр викував у камені прегарні зірки, квітки та листки. Різьблені були й балки на стелі. У червоному світлі сонця, що заходило, видко було різнобарвне малювання, написи старовинним письмом, рік, коли дім збудовано,— 1582. Із стелі звисав мідяний свічник у формі корони. Стіни були сірі, немальовані, але пообвішувані великими килимами перської роботи. Привозили їх львівські купці зі своїх мандрівок по Туреччині. На стіні проти дверей висів великий образ Успення Богородиці — під цим ім’ям була братська церква, і Успення було гербом і знаком братства на печатках, письмах і книгах. На інших стінах можна було бачити портрети опікунів і добродіїв братства.

(За І. Крип’якевичем; 159 сл.)

Завдання

  1. Випишіть слова з м’яким знаком, на орфограму «Велика літера». Поясніть правопис.
  2. Випишіть речення з узгодженими та неузгодженими означеннями. Поясніть пунктограми.
  3. Виконайте синтаксичний розбір речення: У червоному світлі сонця, що заходило, видко було різнобарвне малювання, написи старовинним письмом, рік, коли дім збудовано,— 1582.

 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *