Звук павутинки
Я колись і не знав, що в нашій хаті живуть Вишневі Пушинки.
Так, так, саме Вишневі.
Коли квітнуть сади, і тополі стоять у білому пусі, немов обліплені ватою, і кульбаби світять під хатою жовтими сонечками,— ось тоді Вишневі Пушинки живуть у саду, на волі. Вони сидять у чашечках квітів, білі-білі клубочки. а потім: одцвітають вишні, опадає пух із тополі, мати відчиняє вікно, і Пушинки із сумом перебираються в хату.
Бува, прокинешся вранці, а скрізь — на підвіконні, на лаві, на долівці — повно білого пуху. а на тій пороші — кволі й холодні Пушинки; вони ледь ворушаться, розповзаються хто куди.
До нової весни ховаються Пушинки у темних закутках.
Цілими днями вони сидять нишком. Сумують за сонцем, за фіалками, за вишневим цвітом. І тільки тоді, коли тихо, коли в хаті жевріє промінь, виходять на світло і починають свої забави.
Гляньте, які вони чемні й поважні. Гуртом, поволеньки виступають із темряви маленькі живі клубочки. Усе більше й більше їх прибуває на світлу галявину
(За В. Близнецем; 160 сл.).
Завдання
Випишіть слова з м’яким знаком. Поясніть орфограму.
Випишіть речення з уточнювальними членами. Поясніть пунктограму.
Виконайте синтаксичний розбір речення: І тільки тоді, коли тихо, коли в хаті жевріє промінь, виходять на світло і починають свої забави.