Диктант №309

Шахи

Кумедні фігурки для доволі мудрої інтелектуальної гри «наро­дилися» в Стародавній Індії приблизно в IV—V століттях. Вони були обов’язковим атрибутом гри «чатуранга», в якій брали учать водночас четверо осіб. До речі, так тодішні мудреці намагалися за допомогою но­винки уникнути воєн…

Кожен мав власне «військо» зі слонів, коней, колісниць та піхо­ти. І справді, навіщо витрачати силу-силенну коштів, руйнувати міс­та і знищувати лани, якщо достатньо зійтися з супротивником за чу­дернацькою дошкою? Ходили учасники по черзі, а кількість зроблених ходів визначалася за допомогою гральних кісток.

На основі старовинних рукописів точно встановити правила чатуранги нині неможливо. Зрозуміле тільки те, що кожний із супротив­ників намагався якнайшвидше винищити інші «армії». Переможець, як ведеться, диктував свої умови переможеним.

Нова гра набула популярності. її невдовзі перейняли сусідні наро­ди і чатуранга пішла завойовувати світ. Приблизно до XV століття в Іспанії шахи набули звичного для нас вигляду, тоді ж усталилися сучасні правила гри.

З кн. «Історія речей» (140 сл.)

2 коментаря для “Диктант №309”

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *