Море
У центрі міста я почув таке голосне ревіння, що здавалося, небо розверзлося. Гудки пароплавів я чув у кіно, але тут він лунав зовсім інакше. У цьому оглушливому ревінні було щось погрозливе й відчувалася сила пароплава, яка долає бурі на морі.
Асфальт на вулицях злегка блищав. Від саду, де вже зійшла зелена травичка, віяло свіжістю . Чайки шугали над будинками, кричали, опускалися на дахи та на сіру баню церкви.
Але ж де море?
На кожному перехресті я уважно роздивлявся навсебіч, та марно. Море наче ховалося від мене. Але я чув його подих, знав, що воно десь поблизу й зненацька відкриється переді мною.
І ось я побачив його. Але не так раптово, як сподівався. Воно засиніло вдалині між безлистими ще деревами, й тільки тоді, коли я підійшов ближче, переді мною відкрилось його безмір’я.
У першу мить я затамував подих – щось неначе вдарило мене в груди.
Море!
Безмежна широчінь наче зачарувала мене. Мені здалось, що я стою на краю якоїсь прірви. Я не насмілювався й кроку ступити вперед.
Море! Де його край?
Ближче до берега вода переливалась то зеленаво, то сріблясто. Подекуди море було темне й нагадувало собою ріллю. Часом по воді пролягали фіолетові слуги і, погойдавшись трохи на поверхні, зникали.
(Крашевський С., 196 слів)
Завдання
- Уважно прочитай, поясни орфограми і пунктограми, повтори правила їх правопису.
- Напиши словниковий диктант. Визнач орфограми, назви правила щодо їх написання. Наперебій, наниз, нарівні, нарозхват, наспіх, поряд, посередині, спереду, убрід, увечері, уголос, угору, взимку, на поруки, на прощання, на скаку, на шкоду, під гору, під силу, по черзі, по суті, аби-то, будь-коли, хтозна-як, десь-інде, пліч-о-пліч, плече в плече, хоч-не-хоч, раз у раз, рік у рІк, тим часом.