Хата
Напишу я слово про хату за тисячу верст і за тисячу літ від далеченних сивих давен аж до великого мого часу всесвітньо атомної бомби. На Україні й поза Вкраїною сущу. Білу, з теплою солом’яною стріхою, що поросла зеленим оксамитовим мохом, архітектурну праматір пристанища людського.
Незамкнену, вічно одкриту для всіх, без стуку в двері, без «можна?» і без «ввійдіть!» високонравственну людську оселю. Бідну і ясну, як добре слово, і просту, ніби створили її не робочі людські руки, а сама природа, немовби виросла вона, мов сироїжка в зелені траві.
Опишу її неповторну зовнішність, привітну й веселу, часом сумну, молоду й стареньку, чепурну і уважну, журливу і ніколи не горду. У полі, на горі й під горою, на городі серед квітів весною і влітку, серед насіння восени. Насіння у ній і на ній од стріхи до самого долу. Здається, щезни вона, і спустіє земля, заросте бур’яном, споганіє, і світ стане чорний від голоду й злоби.
Опишу її внутрішній образ. Немає кабінетів, віталень, спалень, де довго сплять, і не було в ній розпусти й лінощів поразитаризму. Немає на стінах фамільних портретів, і скарбів нема в сундуках, і ковані панцирі предків не красуються по її кутках, бо билися гаразд лицарі — дідки-небораки без панцирів з одверто голими грудьми/
(О. Довженко, 200 слів)
Завдання
- Уважно прочитай, поясни орфограми і пунктограми, повтори правила їх правопису.
- Напиши словниковий диктант. Визнач орфограми, назви правила щодо їх написання. Село, допомагати, палець, гриміти, глитати, кривавий, криниця, близенько, вишневий, стрічечка, пташеня, степовий, темніти, сивина, далечінь, бере, легесенький, минати, гриби, греби, лилося, качан, кажан, пропливати, хазяїн, жовтень, багатир, богатир, вечірній, киянин, пестливий, Петро, печеня, мереживо, берег, зеленуватий, деревце, бриніти, тривати, дрижати, терпіти, багаття, гарячий, гаразд, качан, блискучий, голубка, розумний, зозуля, кожух, мотузка.