Гімн життю
Воля! Хто його видумав, хто вперше вимовив оце слово? Благословен хай буде навіки! Скільки тут простоти, скільки величі! Який безмежний, незбагненно широкий зміст! Скільки крові пролилося, щоб звучало воно повноцінно, гордо, на весь голос!
Воля! це клекіт орла, що ширяє там, в недосяжній висоті, гучний поклик трембіти, непорочність смерек, що віками ждуть не діждуться обіймів сонця; це буяння дикої ружі, переливи роси, плин потоку; це — Чорногора з її незабутньою Довбушевою вольницею…
Ні перед чим не зупинятись, не хилитись — іти! Аж на те далекеє верхів’я. Зійти й поставити червону корогву — нехай має! Хай буде знаком, ясним дороговказом.
Вони стояли на самісінькій вершині Лукавиці, безмовні, зачаровані красою Бескидів. Перед ними в усій красі, у всій своїй мальовничості лежало царство гір і лісів. Буйні вітри чесали зелені коси смерек, полоскали ущелини, в які не пробивалося сонце. Гори співали потоками, птаством, голосами звірів і птахів. Усе це перевивалося пахощами полонинських квіток, ніжною голубінню височини, злітало до сонця. Проте не зникало. Між землею і небом лунала якась могутня і воднораз на диво спокійна мелодія — гімн життю, як у думках нарекла її Леся Українка. Спів бентежив молоді груди, родив у них нестримний потяг до творення, до творчості.
(М. Олійник, 191 слово)
Завдання
- Напиши словниковий диктант. Визнач орфограми, назви правила щодо їх написання. Смачна груша, пахуча вишня, рання яблуня, гаряча каша, свіжа їжа, цілюща вода, стрімка круча, найвища вежа, гнітюча тиша, тямуща теща, злюща вовчиця, хитрюща лисиця, поганюча миша, найпідступніша левиця, найміцніша криця.
- Напиши диктант. Перевір його, користуючись даним текстом. Постав оцінку з урахуванням орфографічних та пунктуаційних помилок.