Пуща-Водиця
Не раз я чував, що дикі качки інколи не відлітають у вирій, але ні пізньої осені, ні взимку бачити їх мені не доводилося.
Почалися перші приморозки. Я приїхав у Пущу-Водицю. Ішов лісовою стежкою, порослою вузлуватим цупким корінням, над довгим, із чарівними затонами ставом. Над головою то карне ворона, то злетить, заскрекотавши, сорока, і — тихо-тихо.
Десь у глибині лісу ритмічно постукував дятел.
Хоч і наступала зима, але ніщо не спало. Високо шуміли дерева, а пожухла трава заінеїлась, посрібліла.
Весь час я натикався очима на безліч маленьких струмочків, які витікали з-під коріння дубів, з-під коріння сосен, створюючи велику силу води, що вщерть налила височенні береги прадавньої яруги. Став такий чистий і прозорий, що з берега видно, як його серединою пропливає риба.
З обох берегів у воді відбиваються дерева, не втративши своїх кольорів: ясно-зелені червоностовбурі сосни, білі берези, почорнілі дуби. У плесі між деревами сіріє задумане в хмарах небо.
Я вийшов на маленький голий півострівець. Тут ріс лише самітній великий дуб. Віддалік нього чорніли високі корякуваті пеньки, мовби піднесені над землею вже мертвим корінням: це вітри дули і вимели піщаний ґрунт. Старі дерева струхлявіли, і їх довелося зрубати. Берег обвалився й став півострівцем.
(За Б. Харчуком, 190 слів)
Пу́ща-Води́ця — історична місцевість та кліматичний курорт у північно-західній частині Києва, в межах Оболонського району, розташований переважно у соснових лісах.
Завдання
- Напиши словниковий диктант. Визнач орфограми, назви правила щодо їх написання. Пуща-Водиця, взимку, приморозити, коріння, заскрекотавши, тихо-тихо, з-під, вщерть, ясно-зелені, червоностовбурі, півострівець, ґрунт, стрепенутися, лівобережжя, роз’яснити, боязкий, мальосінький, де-не-де, сердешний, інтелектуал, принаймні, паливо, качечка, лженаука, яхт-клуб, як-таки, жовтогарячий, вищенаведений, частогусто, до речі.
- Напиши диктант. Перевір його, користуючись даним текстом. Постав оцінку з урахуванням орфографічних та пунктуаційних помилок.