Диктант №402

Нині минули ті часи, коли рослинне існування як анабіоз цілих поколінь давав лише сіреньку пляму на карті світу. Тепер інша доба. Незалежно від нашої волі ми включаємось ланкою в життя нашої планети, вкритої нервовою сіткою атомних мін і політичних вулканів, що клекотять, готові до вибуху.

Нині брак великої мудрості, великої поваги і любові до людини, великої відповідальності за спадщину предків і долю нащадків відчувається як найбільша рана людства. Рана, в яку може вкинутися смертельна інфекція, найстрашніший її носій — напівосвічений єфрейтор, рішучий напівінтелігент. З гімназії чи семінарії він знає фразеологію культури і цивілізації. Але не знає тієї конденсованої духовної сили, життєвої сили, що стоїть за словами, тому він залюбки підмінює слова, відважно жонглює ними і робить сліпучий феєрверк — тимчасову ілюзію правди.

Не замислюючись над одвічними законами розвитку життя, він діє так,наче їх зовсім нема, а потім десяткам геніїв не впоратися з тим, що він накоїв.

(За Є. Сверстюком, 144 слова)

Завдання

  1. Напиши словниковий диктант. Визнач орфограми, назви правила щодо їх написання. Віч-на-віч, задовго, коли-небудь, безвісти, по-київські, на жаль, зранку, з ранку до вечора, спочатку, з початку розділу, вмившись, канареєчка, шість, шести, сонечко, Шевченківська премія, неподоланий, неподоланний, киргизький, Псалтир, Верховна Рада України, тривога, лимонад, пів-Ялти, Донськой, Бєлінський.
  2. Напиши диктант. Перевір його, користуючись даним текстом. Постав оцінку з урахуванням орфографічних та пунктуаційних помилок.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *