Єлька
Старовинний, ще козацьких часів, собор був од Єльки в дитинстві захований обрієм, хоч навшпиньки стань, ніколи не видно його повністю. Бачила зі степу лише вершечки, голубі його маківки.
Пасе, бувало, дівча телят біля своєї ферми, блукає з ними по рудих, спалених сонцем балках, де тільки будяки, мов кактуси дикі десь у мексиканській пустелі, а зійдеш на пагорб — і перед тобою вдалечині, за маревом сонця, блакитніє оте високе, вершечок мрії дитячої. Блакитні планети твого дитинства.
Мати розповідала, як ще дівчиною ходила до собору на богомілля: босими йшли, берегли взуття і лише там взувалися, перед порогом, перш ніж ступити до того храму святої краси.
Єлька при фермі й виростала. Батька не знала зовсім. Росла, не знаючи, що то воно таке батьківська ласка. Та й чи багато хто знав із Єльчиних ровесниць? Мати працювала свинаркою. Літо й зиму, будень чи свято, із світання й до ночі тільки приплоди, опороси, запарки, комбікорм. І Єлька весь час біля неї, у колі цих інтересів. Навіть як до школи пішла, то й тоді весь позашкільний її час минав на фермі, тут були її Еллади та Вавилони.
Після високого синього літа небо осені обвалюється на степи важкою мрякою, туманами, і нема більше вдалині твого ясного собору, нема й далини, маленьким стає світ.
(Олесь Гончар) 205 слів
Словничок
- Єлька — ім’я дівчинки
- Еллада — назва Греції грецькою мовою
- Вавилон — назва давнього міста