Диктант №443

Козацькі чайки

«Поява на морі чотирьох козацьких човнів наводила на Константинополь більший жах, ніж поява чуми», — писав французький посол.

Запорозькі козаки були вправними воїнами не тільки на суходолі, а й на морі. їхні славнозвісні чайки не боялися ні бурі, ні важких гармат турецьких галер, до яких вони смі­ливо підходили впритул. Чайки – це бойові човни, видовбані з дерева, з вітрилами й веслами. Зазвичай вони були понад дванадцять метрів завдовжки й п’ять – завширшки. На кожну сідало кілька десятків невтомних веслярів. Розсікаючи воду, чайка летіла, мов на крилах. У ній вміщалося до шістдесяти осіб з усім спорядженням, до якого входило навіть кілька лег­ких гармат.

Якщо козаки бачили в морі турецьку галеру, їхні чайки миттю шикувалися у формі півмісяця, щоб вона не змогла втекти. Наближаючись до ворожого судна, запорожці вели не­впинний прицільний вогонь з рушниць, потім із шаблями в руках видиралися на галеру – і починався рукопашний бій. Тут уже протистояти козакам не міг ніхто.

Із захопленого корабля забирали здобич, дно його прорубу­вали, султанський флот ставав меншим ще на одну галеру.

(166 слів)  За М. Слабошпицьким