Серце України
Тільки українець може зрозуміти справжню вагу слова «Київ». Київ – це не просто столиця. Київ — це вузол, яким тисячолітня історія зв’язала два континенти – Європу й Азію. Великокняжий престол, володіння якого простягалися на схід до Дону й на захід до Сяну, змагання з Візантією за першість над Чорним морем, походи Святослава Хороброго і, нарешті, монгольські навали — це свідчення того, що, не будь у той час на Дніпрі Києва, не було б на Віслі Кракова, на Влтаві Праги. Під руїнами Києва поховано здобутки лише того народу, що репрезентував Київ. Під руїнами золотоверхого Києва поховано не тільки вияви матеріальної культури, не лише церкви, замки, а передусім заховано серце цієї землі.
Коли в київських печерах горіли воскові свічки наших Несторів, коли ставала на ноги Києво-Могилянська академія, тоді Київ і його земля знову починали променитися своєрідним сяйвом неповторної культури. Десь у далекому полі дзвеніли шаблі, тупотіли копита коней, але в Києві гули дзвони оновленої Софії, росли заводи й лопотіли вітрильники торговельних кораблів. Серце України б’ється в Києві.
(161 слово) За У. Самчуком