Чашечка кави
Кілька випускників престижного навчального закладу, що досягли успіху й зробили виняткову кар’єру, прийшли в гості до свого старого професора. Під час візиту розмова зайшла про роботу: випускники скаржилися на численні труднощі й життєві проблеми.
Запропонувавши гостям каву, професор пішов на кухню й повернувся з кавником і тацею, на якій стояли всілякі чашечки: порцелянові, пластикові, скляні, металеві. Одні були прості, а інші — дорогі. Коли випускники порозбирали чашечки, професор звернув їхню увагу на те, що всі гарні посудини позабирали, а прості й дешеві залишилися. Чоловік пояснив, що бажати найкращого собі — це нормально, але саме в цьому причина їхніх проблем і стресів. «Горнятко не робить каву кращою, — мовив професор. — Насправді ви хотіли лише кави, а не чашечок, хоча свідомо вибирали найкращі з них, а тоді роздивлялися, кому яка перепала».
Який же висновок? Життя — це кава, а робота, гроші, становище в суспільстві — це чашечки. Посудина, яку ми маємо, не змінює якості нашого життя. Це лише знаряддя для підтримання змісту життя. Подеколи, зосереджуючись на самій чашечці, ми забуваємо натішитися смаком кави.
Притча (166 слів)