Сковородинівка
Чому село, яке колись іменували Пан-Іванівкою, тепер називається Сковородинівкою, ви, напевно, уже здогадалися. Так, у цьому селі якийсь час жив Григорій Сковорода, саме тут і покоїться його прах.
Сюди його запросив поміщик Андрій Ковалевський. Тут були всі умови для філософської роботи й відпочинку: гостьова кімната, де можна було усамітнитися й почитати, і мальовничі краєвиди, що нагадували філософу про місця, де він народився й виріс. У цьому селі знаходиться й могила Григорія Сковороди, на якій викарбувані його ж слова: «Світ ловив мене, та не спіймав».
У наш час могилу перенесли на невелику відстань, а в будинку, де жив Сковорода, зробили музей. Тут зберігаються речі, які йому належали. Особливо запам’яталися два дерев’яні посохи, які філософ виготовив і оздобив власноруч. На одному вирізьблений кріт, що символізує праведний шлях. Справді, хоча кріт і сліпий, він управно знаходить собі дорогу. Біля дому-музею квітне сад із семисотлітнім дубом, під яким багато часу проводив митець, а неподалік розміщений ставок із кумедною назвою Панські Штани.
Сковородинівка — це те місце, де цікаво можна провести вихідний день. У травні тут відбувся фестиваль «De libertate», а на липень заплановано свято Івана Купала.
За А. Смолієм (181 слово)
Сковородинівка (колишня Пан-Іванівка) — село в Україні, в Золочівському районі Харківської області України.
У селі містяться:
- Національний літературно-меморіальний музей Г.С.Сковороди, міститься в будинку дідича А. І. Ковалівського (XVIII ст., розширено на початку XX ст.) — пам’ятка архітектури. До 1972 року в будинку, де проживав і де помер Сковорода, була школа. Потім там засновано музей, що з 2008 року має статус національного.
- могила філософа — пам’ятка історії та монументального мистецтва (національний пам’ятник історії з 1965 року),
- парк XVIII ст. з липовими алеями — пам’ятка садово-паркового мистецтва, висаджено на площі 18,2 гектари, фруктовий садок
- улюблені місця Г. С. Сковороди: 700-літній дуб та криниця,
- пам’ятник мислителеві (з 1972 р. робота скульптора Івана Кавалеридзе; до того існували пам’ятники роботи скульп. Б.Кратка (1926) та І.Мельгунової (1938),
- будинки поміщицької контори XIX ст. (на підмурках кінця XVIII ст.) та комори (амбару) XIX ст.
- Церква, оновлена 1871 і закрита у 1930-ті, спалили німецькі частини 1943.
- На «братській могилі радянських воїнів» установлено пам’ятника (1954) та пам’ятного знака односельцям.