Асканія-Нова
У біосферному заповіднику «Асканія-Нова», що на Херсонщині, навесні розпочинається туристичний сезон. Тисячі туристів їдуть сюди, щоб на власні очі побачити багатовіковий цілинний степ і рідкісних тварин.
Дендропарк майже на двісті гектарів рукотворний. Понад сто двадцять п’ять років тому його заклали серед голого степу. Скептики не вірили, але оазис прижився. Нині унікальні рослини вражають туристів і надихають учених.
Тут є заповідна цілина — степ, якого не торкався плуг. Він простягнувся більше як на десять тисяч гектарів. У заповідному асканійському степу мешкають більше тисячі членистоногих, сім видів земноводних і плазунів, вісімнадцять видів ссавців.
У різні пори року сюди прилітає понад двісті сімдесят видів птахів, з яких сто сім залишаються на гніздування.
У заповіднику можна побачити багато унікальних тварин, зокрема й коней Пржевальського. Між іншим, у світі цих копитних залишилося трохи менше двох тисяч. «Це унікальний табун, представники якого походять від перших тварин, завезених ще в 1899 році», — розповів директор біосферного заповідника «Асканія-Нова» Віктор Гавриленко.
Кілька років тому ця заповідна зона ввійшла до сотні найуні- кальніших куточків України й потрапила до півфіналу, змагаючись за місце серед семи чудес нашої країни.
З проекту «Гордість України», канал 24 (175 слів)
Біосферний заповідник «Асканія-Нова» ім. Ф. Е. Фальц-Фейна — науково-дослідна установа в системі Національної академії аграрних наук України, державний заповідник, заснований в 1898 році Фрідріхом Фальц-Фейном.
Розташований біля смт Асканія-Нова Чаплинського району Херсонської області (звідки й колишня назва заповідника — «Чаплі»).
Назву місцевості дав один з її попередніх власників — герцог Фрідріх Фердинанд Ангальт-Кетен-Плесський у 1841 році на честь маєтку Асканії в Німеччині.