Юрій Кульчицький
Мало хто в Україні знає про Юрія Кульчицького, хоча цей українець відкрив Європі запашний східний напій – каву.
Родом він з української шляхетської родини Кульчицьких-Шелестовичів із Самбіріцини. Замолоду пішов на Січ. Під час одного з походів Юрій Кульчицький потрапив у полон, де досконало вивчив турецьку мову та звичаї. Саме там він відкрив для себе неповторний смак та аромат кави. Пізніше Кульчицький служив в австрійській дипломатичній місії. Він відіграв важливу роль у легендарній Віденській битві, яка, до речі, зупинила турецький наступ на Європу.
Крім будинку й медалі, рятівник отримав від міської влади Відня триста мішків кави. Зерна кави залишили в обозі турки, щоправда, австрійці вважали їх кормом для верблюдів. Однак тварини каву їсти не захотіли.
Підприємливий українець не розгубився й відкрив кав’ярню. Віденцям кава припала до смаку. Кульчицький, одягнувши турецький одяг, частував своїх гостей, пом’якшуючи смак кави медом, цукром, а згодом — молоком і вершками.
Нині одна з віденських вулиць названа на честь героя-кавовара, на ній же українцеві встановлено погруддя.
О. Травневий (158 слів)
Юрій Франц Кульчицький (нім. Georg Franz Kolschitzky, пол. Jerzy Franciszek Kulczycki, 1640, Кульчиці, Руське воєводство — 20 лютого 1694, Відень) — український шляхтич гербу Сас, перекладач та розвідник польського короля Яна Собеського, герой «Віденської відсічі» 1683 року; згодом віденський підприємець, власник однієї з перших віденських кав’ярень. Вважається автором рецепту «віденської кави».
Коротка біографія
Народився близько 1640 р. у сім’ї дрібного шляхтича в селі Кульчиці-Шляхотські біля Самбора.
У 1648—1652 рр. навчався у Самбірській церковній школі. За легендою, замолоду пішов на Січ, під час одного з походів потрапив у османський полон, де досконало вивчив османську мову й звичаї (зокрема, звичай пити каву). За іншою версією, ніколи не був козаком і ніколи не служив у війську.
За однією з легенд, у юності на навчанні страждав постійними мігренями, від яких його врятував східний знахар, напоївши кавою.
Був поліглотом — знав османську, угорську, сербську, румунську і німецьку мови.
Приблизно у 1673—1678 роках працював перекладачем (товмачем) для белградського відділення віденської Східної Торговельної Компанії (Orientalische Handelskompagnie). Збагатившись на цій посаді, перебрався до Леопольдштадту під Віднем, а невдовзі — до самого Відня, де відкрив власну торгову компанію. Торгував східними товарами: килимами, шовком, перлами та ювелірними виробами.
У 1678 році покинув свою торговельну діяльність і став надвірним австрійським кур’єром між Габсбурзькою монархією та Османською імперією. Під час війни з османами у 1684 підписувався як «Цісарський придворний кур’єр у Туреччині».
Він родом з мого села Кульчиці. В цьому селі ще народився Петро Сагайдачний.