Роксолана
Національну історію нарівні з чоловіками творили українські жінки, залишаючи в ній глибокий, психологічно яскравий і повчальний слід. Однією з таких українок, яку примхи долі піднесли зі становища рабині-невільниці на найвищий щабель суспільної ієрархії – до султанші наймогутнішої на той час у світі Османської імперії, є Роксолана. Справжнє її ім’я – Анастасія, за деякими джерелами – Олександра. А прізвище – Лісовська.
За свідченням української історіографії, Роксолана ще неповнолітньою дівчиною потрапила в полон до кримських татар під час чергового набігу на українські землі та була продана до гарему султана Сулеймана ІІ. Спочатку Роксолана була служницею. Догляд Сулейманового сина і спадкоємця престолу Мустафи – наступний щабель у житті Роксолани. Відтоді й почався її казковий зліт. Сулейман, побачивши дівчину, закохався до нестями. Він був захоплений у ній усім: вродою, розумом, освіченістю, музичним талантом, чемністю, хоча, за свідченням сучасників, красунею вона не була. Радість та веселість Роксолани вражали всесильного султана.
Роксолана прийняла магометанство. В історії вона відома як велика добродійниця. У місті Медині султанша побудувала водоводи та велику мечеть Сулеймана, а в Стамбулі – мечеть, притулок для вбогих і лікарню.
За В. Червінським (169 слів)