Життєвий колаж Сергія Параджанова
Він був наділений стількома талантами, що фільми, як виявилося згодом, стали похідними його мистецької фантазії. Художник, колажист, артист, режисер, декоратор, гример – усе це Сергій Параджанов. Початком його кінокар’єри стали фільми «Перший парубок», «Українська рапсодія», «Квітка на камені», що залишилися не поміченими в радянському кінематографі.
А вирішальною в долі режисера стала картина «Тіні забутих предків», де сповна втілилося його бачення прекрасного та розуміння міфічного, потяг до картинності та естетизації побуту. Параджанову вдалося відтворити все: атмосферу, і зміст, і поетичність, і дух повісті. Він став засновником українського сюрреалізму, ніби продовжив у часі імпресіоністичні шукання Михайла Коцюбинського. Фільм був знятий 1964 року на кіностудії імені Олександра Довженка і, як передбачав сам режисер, здобув славу в Україні тільки після того, як про нього заговорив світ. Інтелектуальна Європа була в захваті. І це цілком закономірно: «Тіні забутих предків» – по-справжньому європейське кіно – витончене, глибоке.
Він відкрив європейськість в українському, подарувавши Україну самій собі. «В Україні Параджанов пережив своє найвище художницьке вознесіння і свою Голгофу», – писав Павло Загребельний.
За М. Вороновою та С. Наконечним (162 слова)