Короткий вміст:
Як справжнє одкровення постає переді мною доля моєї матері. Вона була нелегкою, як і доля мільйонів солдаток, що разом із дітьми своїми пережили жахи фронтів, окупації, розрухи, а потім із чоловіками і без чоловіків доводили до ладу своїх синів і дочок...
Клас: 10 клас
Збірник диктантів на українській мові для 10 класу
Диктант №273 "Колискова – це душа, яка ходить навшпиньках" (157 сл.)
Короткий вміст:
Усе починається з дитинства, з колискової. Звідти беруть початок наші турботи й радощі, смуток і веселість, тривоги та сподівання. І головне — взаємність з життям, зі світом...
Усе починається з дитинства, з колискової. Звідти беруть початок наші турботи й радощі, смуток і веселість, тривоги та сподівання. І головне — взаємність з життям, зі світом...
Диктант №272 "Інформаційна культура" (161 сл.)
Короткий вміст:
Бурхливий розвиток комп’ютерних технологій викликав значне посилення уваги до використання комп’ютерної техніки в усіх галузях людської діяльності. а поява персональних комп’ютерів і сучасного програмного забезпечення...
Бурхливий розвиток комп’ютерних технологій викликав значне посилення уваги до використання комп’ютерної техніки в усіх галузях людської діяльності. а поява персональних комп’ютерів і сучасного програмного забезпечення...
Диктант №271 "Золотий кораблик" (159 сл.)
Короткий вміст:
Ви драли коли-небудь змалку пташині гнізда? Чи відоме вам оте лоскітне почуття азарту — хто з вас, малих шибеників, найбільше назбирає біленьких, голубуватих, сіреньких, з цяточками й без них, тепленьких ще яєчок; хто видереться...
Ви драли коли-небудь змалку пташині гнізда? Чи відоме вам оте лоскітне почуття азарту — хто з вас, малих шибеників, найбільше назбирає біленьких, голубуватих, сіреньких, з цяточками й без них, тепленьких ще яєчок; хто видереться...
Диктант №256 "Література" (249 сл.)
Короткий вміст:
Літературу можна б зрівняти з могутніми пасмами гір. Вражають і приголомшують вони нас своїми потужними кам'яними сплесками, рвуться до неба, немов грізний крик землі, виповнюють простір такою несамовитою і неповторною красою...
Літературу можна б зрівняти з могутніми пасмами гір. Вражають і приголомшують вони нас своїми потужними кам'яними сплесками, рвуться до неба, немов грізний крик землі, виповнюють простір такою несамовитою і неповторною красою...