Диктант №466 "Дивосвіт писанки" (167 сл.)

Короткий вміст:
Культурний набуток українського народу давно ввійшов до скарбниці світової цивілізації. Одне з найпочесніших місць у ньому належить писанкарству, у якому розкрилися висока духовність і небуденний талант нашого народу...

Диктант №465 "Полотняні пам’ятки України" (162 сл.)

Короткий вміст:
Полотняні пам’ятки України – рушники – завжди супроводить постійний епітет «чисті». Це означає не лише те, що вони самі мають зберігатися в чистоті та берегти в ній людське тіло...

Диктант №464 "Вічна вишня" (167 сл.)

Короткий вміст:
Вишня росла під вікном, відколи я пам’ятаю себе, і була мені вічна, як світ. Хочу тепер пригадати, коли перший раз побачив її, і думаю: це те саме, що пробувати знайти в пам’яті святу мить, коли тобі вперше усміхнулася мама...

Диктант №463 "Жнива" (160 сл.)

Короткий вміст:
Матвій іде відпочивати. Як звичайно, спить він у клуні. Між своїми снопами, між своїм знаряддям. Запах зерна вільно вливається в його широкі втомлені груди. Так само, як і колись, кладе на груди знак хреста...

Диктант №462 "Чумацька душа" (161 сл.)

Короткий вміст:
У мого діда не було свого земельного маєтку, але він мав уроджену пристрасть до землі й до коней. З яким замилуванням він стежив за буйними молодими сходами, за розкішною пашнею...

Диктант №461 "Земля" (161 сл.)

Короткий вміст:
У дні, коли небо прибиралося в синявий шовк, а сонце роз­ходилося блискучим золотом, жилося прегарно. Такі дні були милі для Івоніки. Тоді він сам до себе усміхався. Переживав сам стан землі й був із нею заодно...

Диктант №460 "Торжество любові" (160 сл.)

Короткий вміст:
Усе минає і все проходить, але продовжується життя, дже­рело якого — любов. І як навіть найгустіший дим не в силі заступити сонця, так і найчорніше зло не в змозі подолати добро...

Диктант №459 "Спогади" (167 сл.)

Короткий вміст:
З моря повівав вітерець, повітря було вологе, напоєне гір­кими, млосними запахами лавра та м’яти, що піднімали з дна пам’яті давно забуті спогади дитинства. Пам’ять сягала ку­дись глибше, у минулі покоління...

Диктант №458 "Рідна ріка" (167 сл.)

Короткий вміст:
Я дивлюся на сіро-синій Дніпро, слухаю плескіт хвиль. Ні­чого дорожчого у світі немає для мене. Я не хочу розлучатись і нізащо не розлучуся з моєю рікою. І якщо судилося мені зробити щось красиве й велике в житті, то тільки на її бере­гах, ласкавих і чистих...

Диктант №457 "Іду до Десни" (163 сл.)

Короткий вміст:
Прозорий, дзвінкий березневий ранок. Сонце невпинно зді­ймається над Десною, і на річці золотиться не стежинка, а ціла дорога. Іду до Десни навпростець, через городи. Під ногами остан­ній сніг хрумтить, схожий на сіру крупчасту сіль, тріщить торішнє бадилля ...