Диктант №469

Диктант №469

 Кількість слів: 167

Свято Івана Купала

В Україні свята Івана Купала завжди чекали з нетерпін­ням. Дівчата збиралися ввечері шостого липня і, співаючи, розмовляючи, жартуючи, плели віночки з квітів, жартуючи, плели віночки з квітів, які назби­рали вдень, щоб потім заквітчати ними хату, криницю, во­рота й подвір’я. Прибрані вдосвіта хати виглядали такими само красивими й святковими, як і їхні господині. Уранці, ідучи до церкви, люди розглядали заквітчані обійстя сусідів.



Святкування розпочиналося переважно біля річок. На бе­резі робили опудало Купала й підпалювали його. Обов’язково розкладали велике вогнище, через яке стрибали дівчата й хлопці поодинці або в парі. Так, згідно з віруваннями, вони очищалися від злих духів. Адже вогонь завжди вважався сим­волом очищення. Потім хлопці переходили на протилежний берег річки, а дівчата пускали на воду сплетені власноруч ві­ночки.

Однак найважливішим атрибутом свята Івана Купала є так звана квітка – цвіт папороті, який, за повір’ям, з’являється саме в Купальську ніч. Рівно опівночі ця леген­дарна квітка, розкриваючись, палахкотить, наче полум’я, і міниться різними кольорами веселки. Той, хто побачить її, стане щасливим і мудрим. Така людина зможе передбачати майбутнє й допомагати громаді.

(167 слів) За О. Хромейчук

Знайшлася помилка? Будь ласка, напишіть про це в коментарях!

Коментарі

Залишити відповідь

Увійти з допомогою: 

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *