Диктант №536

Диктант ''Буцький каньйон'' за К. Гіржевою (161 слово)

Буцький каньйон

Якщо ви мрієте побачити каньйон, то не обов’язково їхати за кордон, адже Україна дуже багата на природні дива. Зробіть собі подарунок, улаштувавши тур вихідного дня в Буки, що на Черкащині.

Тисячі років води річки Гірського Тікича точили граніти, доки не утворили мальовничий Буцький каньйон із крутими схилами. Цікаво, що навколо — рівнинна місцевість, а посеред неї — урвище грандіозних скель, які заввишки сягають двадцяти п’яти метрів. На початку каньйону стоїть старий млин дев’ятнадцятого століття, а далі — водоспад Вир, що обов’язково вас зачарує. Тут свіже повітря, мальовнича природа й цікаві геологічні утворення.

Ще декілька років тому ніхто не знав про Буки, проте сьогодні на крутих схилах каньйону можна зустріти туристів із фотоапаратами. Якщо ж ви бажаєте насолоджуватися красою каньйону кілька днів, то можете зупинитися тут у наметах, адже природа наче подумала про туристів. Майже біля самої річки в кінці каньйону ви знайдете галявину — ідеальне місце для наметового містечка. У Гірському Тікичі, звичайно ж, можна купатися.

Буки — чудове місце для сімейного відпочинку на свіжому повітрі.

За К. Гіржевою (161 слово)

Буцький каньйон — каньйон біля смт Буки Маньківського району Черкаської області, на річці Гірський Тікич. Утворений у протерозойських гранітах, вік яких оцінюється у 2 мільярди років.

Каньйон починається за 800 м нижче від греблі колишньої Буцької ГЕС. Неподалік від греблі розташований водоспад Вир. Каньйон являє собою оригінальний скелястий берег з виступами сірого граніту, заввишки близько 30 метрів. Довжина каньйону бл. 2,5 км, ширина — 80 м. Площа, що підлягає природоохоронним заходам — 80 га.

Рішенням Черкаського облвиконкому № 288 від 13 травня 1975 року цьому об’єктові було присвоєно статус державної комплексної пам’ятки природи місцевого значення. Його ще називають «Маленькою Швейцарією».

Тут розташовані залишки ймовірно рукотворної споруди з величезних брил граніту, що дуже подібні до всесвітньовідомого Стоунгенджу. Цей «Український Стоунгендж» ще мало досліджений.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *