Старий Чернігів
Відвідавши три десятки країн, я зовсім мало знав про Україну, тож почав більше досліджувати рідні терени. Чому б не почати з Чернігова? Сів на поїзд до Києва, звідти маршруткою доїхав до давнього, увінчаного золотими й зеленими банями міста.
Про те, що Чернігів — північноукраїнське місто, свідчать віконниці — своєрідні дверцята, якими прикривають вікна. У нас, на Львівщині, навряд чи знайдеш на вікнах такі стулки. Віконниці ви можете побачити на будинках багатьох маленьких вуличок міста в межах старих районів. Хіба це не чудово?
Мені як любителю архітектури запав у душу комплекс дитинця — найдавнішої частини міста. Поряд — вал, який є основним місцем для прогулянок городян. Уздовж бульвару стоять старовинні гармати, котрі обороняли тутешню фортецю, але жодного разу так і не вистрелили. Звичайно ж, не можна пропустити візитівку міста — Свято-Троїцький собор, заради якого багато людей приїжджають сюди з усіх усюд. Ця визначна архітектурна пам’ятка доби Гетьманщини, увінчана сімома бароковими банями, уражає своєю величністю й урочистістю.
Знаю, що до цього міста я ще повернуся, але далі моя подорож пролягатиме містами й селами Чернігівщини, де всім заправляє річка Десна.
За О. Зубом (172 слова)
Чернігів — місто на півночі України — обласний центр Чернігівської області. Впродовж своєї історії часів середньовіччя та відродження місто було одним з головних осередків політико-економічного та соціально-культурного життя сучасної території українців.
Місто славиться своїми пам’ятками часів Київської Русі і Чернігівського князівства, а також Гетьманщини і козацького Чернігівського полку.